Штрихування

Штрихування - це заповнення вказаної області по певному зразку.
Команда ВНАТСНщо формує асоціативне штрихування, викликається з падаючого меню Draw > Hatch... або клацанням миші по піктограмі Hatch на панелі інструментів Draw. При зверненні до команди ВНАТСН завантажується діалогове вікно Boundary Hatch and Fill показане на мал. 6.1.

Мал. 6.1. Діалогове вікно штрихування

Команда ВНАТСН дозволяє наносити не лише асоціативне, але і неасоціативне штрихування.
Асоціативність тут означає, що при зміні кордонів контура змінюється і штрихування. Неасоціативне штрихування не залежить від контура кордону.
Визначення контура в команді ВНАТСН виробляється автоматично на підставі вказівки крапки, належної штрихованої області.
Всі об'єкти, що повністю або частково потрапляють в область штрихування і не є її контуром, ігноруються і не впливають на процес штрихування.
В деяких випадках контур містить виступаючі краї і острівці, які можна або штрихувати, або пропускати. Острівцями називаються замкнуті області, розташовані усередині області штрихування.
Команда ВНАТСН дозволяє штрихувати область, обмежену замкнутою кривою, як шляхом простої вказівки усередині контура, так і шляхом вибору об'єктів.
При цьому контур визначається автоматично, а будь-які цілі примітиви і їх складові, які не є частиною контура, ігноруються.
У постачання AUTOCAD входить більше 50 зразків штрихування, що задовольняють промисловим стандартам і службовців для позначення різних компонентів об'єктів або графічного представлення різних матеріалів. У програмі є 14 зразків штрихування, що задовольняють стандартам ISO (Міжнародній організації по стандартизації).
Для штрихування за стандартом ISO можна задати ширину пера, яка визначає вагу лінії зразка. Окрім зразків, що поставляються з AUTOCAD, можна використовувати зразки із зовнішніх бібліотек.
Вибір зразка штрихування здійснюється в області Pattern:. Зручно користуватися як списком, що розкривається, так і діалоговим вікном Hatch Pattern Palette показаним на мал. 6.2 - там містяться піктограми з графічними зразками різних штрихувань. Для вибору зразка штрихування досить вказати його зображення.

Мал. 6.2. Діалогове вікно із зразками штрихування

Для використання стандартних зразків штрихувань необхідно в області Турі: вибрати із списку, що розкривається, пункт Predefined. Ім'я зразка штрихування запам'ятовується в системній змінній HPNAME.
Текстові поля Scale: і Angle: дозволяють задати масштабний коефіцієнт і кут нахилу для вибраного зразка штрихування. При цьому введені параметри запам'ятовуються в системних змінних HPSCALE і HPANG.
Щоб створити новий призначений для користувача зразок штрихування, треба в області Турі: вибрати із списку, що розкривається, пункт User defined. При цьому слід задати кут нахилу в полі Angle: відстань між лініями штрихування - в полі Spacing: і, якщо необхідно, поставити прапорець Double для отрісовки додаткових ліній під кутом 90° до основних ліній штрихування.
У закладці Gradient діалогового вікна Boundary Hatch and Fill показаного на мал. 6.3, встановлюються параметри градієнтної заливки, яка може складатися з відтінків одного кольору або бути плавним переходом з одного кольору в іншій.

Мал. 6.3. Діалогове вікно градієнтної заливки

Асоціативність штрихування встановлюється в області Composition вибором одного з параметрів: Associative або Noassociative.
Для автоматичного визначення контура штрихування шляхом вказівки крапок необхідно натискувати кнопку Pick Points. При цьому видається запит:
Select internal point: - вказати внутрішню крапку
Selecting everything. . . - здійснюється вибір всіх об'єктів
Selecting everything visible... - здійснюється вибір всіх видимих об'єктів
Analyzing the selected data... - здійснюється аналіз вибраних даних
Analyzing internal islands ...-здійснюється аналіз внутрішніх острівців
Select internal point:-вказати внутрішню крапку
Analyzing internal islands... -осуществляєтся аналіз внутрішніх острівців
Select internal point: -натискувати клавішу Enter після закінчення вибору штрихованої області
При визначенні декількох контурів штрихування необхідно вибрати декілька внутрішніх крапок, а потім натискувати клавішу Enter.
Якщо AUTOCAD визначає, що контур не замкнутий або крапка знаходиться не усередині контура, то на екрані з'являється діалогове вікно Boundary Definition Error з повідомленням про помилку.
Для вибору будь-яким стандартним способом об'єктів як контур штрихування необхідно натискувати кнопку Select objects.
Контури штрихування можуть бути будь-якою комбінацією відрізань, дуг, кіл, двовимірних поліліній, еліпсів, сплайнів, блоків і видових екранів простору аркуша. Кожен з компонентів контура повинен хоч би частково знаходитися в поточному вигляді. За умовчанням AUTOCAD визначає контури шляхом аналізу всіх замкнутих об'єктів малюнка.
Коли штрихування виробляється стилем Normalострівці залишаються незаштрихованими, а вкладені острівці штрихуються, як показано на мал. 6.4. При цьому штрихування виробляється усередину, починаючи від зовнішнього контура. Якщо виявлено внутрішнє пересічення, штрихування припиняється, а на наступному пересіченні поновлюється. Таким чином, даний стиль задає штрихування областей, відокремлених від зовнішньої частини непарним числом замкнутих контурів; області, відокремлені парним числом контурів, не штрихуються.
При використанні того, що ігнорує Ignore і зовнішнього стилю Outer штрихування аналогічного контура виглядає інакше (мал. 6.5, 6.6). Стиль Ignore задає штрихування всієї області, обмеженої зовнішнім контуром, без врахування вкладених контурів.

Мал. 6.4. Приклад контура, заштрихованого стилем Normal

Мал. 6.5. Приклад контура, заштрихованого стилем Ignore

При використанні стилю Outer штрихування виробляється від зовнішнього контура і остаточно припиняється при першому виявленому пересіченні. Стилі Normal, Ignore і Outer встановлюються в області Island detection style на вкладці Advanced діалогового вікна Boundary Hatch (мал. 6.7).
Якщо на дорозі лінії штрихування зустрічаються текст, атрибут, форма, смуга або закрашена фігура і даний об'єкт входить в набір контурів, AUTOCAD не наносить на нього штрихування. В результаті, наприклад, читаність тексту, розміщеного усередині заштрихованого контура, не погіршується. Якщо ж перераховані об'єкти також потрібно заштриховувати, слід скористатися стилем Ignore.

Мал. 6.6. Приклад контура, заштрихованого стилем Outer

Мал. 6.7. Діалогове вікно визначення стилів штрихування

Вибір зразка штрихування можна здійснити у вікні інструментальної палітри (див. мал. 1.36), перетягнувши зразок штрихування на заданий контур.