Установка нового вигляду

Установка нового вигляду в просторі моделі виробляється за допомогою команд:

•  VPOINT — дозволяє вводити з командного рядка точку зору або кут повороту вигляду;
•  DDVPOINT — відображує діалогове вікно визначення точки зору Viewpoint Presets;
•  PLAN — відображує вигляд в плані призначеної для користувача або світової системи координат;
•  DVIEW — визначає паралельну проекцію або перспективні види;
•  3dorbit — забезпечує інтерактивне відображення видів.

Поважно пам'ятати: при роботі в просторі аркуша не дозволяється встановлювати види за допомогою команд VPOINT, DVIEW і PLAN. Простір аркуша відображується завжди в плані. При спробі використовувати перераховані команди в просторі аркуша AUTOCAD видає повідомлення:
** Command only valid in Model space **

Установка напряму погляду

Команда VPOINT встановлює точку зору в поточній системі координат і може використовуватися для фіксації тривимірного вигляду відносно ПСЬК. Системна змінна WORLDVIEW визначає, яка система координат буде використана для даного вигляду як базова. При WORLDVIEW рівною 1 види будуються в МСЬК, при рівній 0 — в поточній ПСЬК.
Команда VPOINT видає запит:
Current view direction: Viewdir=0. 0000, 0 . 0000,1.0000 —текущєє напрям погляду
Specify а view point or [Rotate] <display compass and tripod>: — задати точку зору
У відповідь вводиться точка зору, представлена як співвідношення координатних відрізань (координат необхідної точки зору в просторі). Наприклад, точка зору 0,0,1 викликає побудову вигляду в плані, точка 1,1,1— аксонометричного вигляду.
При використанні ключа повороту Rotate видаються запити:
Current view direction: Viewdir=0 . 0000, 0 . 0000,1. 0000 -текущєє напрям погляду
Specify а view point or [Rotate] <display compass and-tripod>: R — перехід в режим вказівки точки зору поворотом
Enter angle in XY plane from X axis <default>: — вказати кут в плоскості XY відносно осі X
Enter angle from XY plane <default>:— вказати кут з плоскістю
XY Regenerating model. — виконується регенерація моделі
В цьому випадку нова точка зору визначається за допомогою двох кутів, один з яких заданий в плоскості XY відносно осі X, а інший — відносно плоскості XY вгору (мал. 11.1).

Мал. 11.1. Визначення нової точки зору

При натисненні клавіші Enter у відповідь на початковий запит команди VPOINT на екрані з'являються компас і трійка осей координат (мал. 11.2), що представляють глобус на плоскості. Центральна точка компаса збігається з північним полюсом (0,0,1), внутрішнє коло — з екватором (п,п,0), а зовнішня — з південним полюсом (0,0 -1). Кут напряму погляду в плоскості XY визначається положенням вказуваної крапки усередині компаса, а кут між напрямом погляду і плоскістю XY — її відстанню від центру компаса.
Відповідно до положення точки зору на компасі змінюється орієнтація трійки осей. Пересуваючи за допомогою миші маленький хрестик усередині кілець з перехрестям і контролюючи вигляд, що вийшов, по трійці осей системи координат, можна досить швидкий встановити необхідний вигляд. Для переходу в режим компаса знадобиться вибрати в падаючому меню пункти View > 3d Views > Viewpoint.

Мал. 11.2. Установка вигляду за допомогою компаса

Зручно також використовувати плаваючу панель інструментів Viewщо містить цілий ряд кнопок з типовими видами на об'єкти (мал. 11.3). Призначення кнопок зліва направо:

•  Named Views — збереження і відновлення іменованих видів;
•  Тор View — установка точки зору зверху (план, горизонтальна проекція);
•  Bottom View — установка точки зору знизу;
•  Left View — установка точки зору зліва (профільна проекція);
•  Right View — установка точки зору справа;
•  Front View — установка точки зору спереду (фронтальна проекція);
•  Back View — установка точки зору ззаду;
•  SW Isometric Views — установка південно-західного ізометричного вигляду;
•  SE Isometric Views — установка південно-східного ізометричного вигляду;
•  NE Isometric Views — установка північно-східного ізометричного вигляду;
•  NW Isometric Views — установка північно-західного ізометричного вигляду;
•  Camera — включення і установка положення камери і мети.

Мал. 11.3. Плаваюча панель інструментів View

Крім того, легко встановлювати вигляд через напрями за допомогою команди DDVPOINT яка викликається з падаючого меню View > 3d Views > Viewpoint Presets.... Ця команда відкриває діалогове вікно Viewpoint Presetsпоказане на мал. 11.4. У верхній частині вікна є перемикач, що визначає, відносно якої системи координат проводиться установка вигляду: відносно світової — Absolute to WCS або призначеною для користувача — Relative to DCS. Нижче знаходяться два графічні покажчики: зліва показаний напрям відносно осі X на плоскості XY, справа представлений кут до плоскості XY. Напрям можна задавати, вибираючи нові положення для стрілок або вводячи відповідні значення в поля From: X Axis: і From: XY Plane:. У нижній частині діалогового вікна розташована кнопка установки вигляду в плані Set to Plan View.

Мал. 11.4. Діалогове вікно установки точки зору

Встановити напрям погляду можна і за допомогою команди DVIEW призначеною для здобуття динамічних тривимірних і перспективних видів. Ця команда використовується також для зумірованія, панорамування і обертання видів. Крім того, з її допомогою можна видаляти з екрану об'єкти, розташовані перед січною плоскістю або позаду неї, а при динамічному перегляді об'єктів — приховані лінії. Dview дозволяє обмежувати число об'єктів, що динамічно відстежуються в процесі зумірованія і орієнтацій вигляду.
Команда діє за принципом камери, направленою убік метою. Лінія між камерою і метою — це лінія погляду, або напрям погляду.
Є можливість змінювати фокусну відстань «об'єктиву» камери для імітації ширококутного і телефотографічного об'єктивів. Після виконання команди малюнок повністю регенерується.
Запити команди DVIEW:
Select objects or <use DVIEWBLOCK>: — вибрати об'єкти
Enter option
[Camera/target/distance/points/pan/zoom/twist/clip/hide/off/ Undo ] : — задати опцію
Ключі команди DVIEW:

•  Camera — вибирає кут повороту камери відносно мети;
•  Target — обертає мету відносно камери;
•  Distance — задає відстань від камери до мети, включає перспективу;
•  Points — визначає точки розташування камери і мети;
•  РАn — забезпечує панорамування малюнка;
•  Zoom — забезпечує зміну масштабу відображення або установку фокусної відстані;
•  Twist — обертає вигляд довкола напряму погляду;
•  Clip — встановлює задню і передню січна плоскість;
•  Hide — прибирає приховані лінії в наборі;
•  Off — відключає перспективне зображення;
•  Undo — відміняє останню дію.

Установка режиму перспективної проекції дозволяє наблизити отримувані в AUTOCAD зображення об'єктів До їх природного вигляду. Найчастіше установку перспективної проекції використовують перед тим, як отримати тоновані зображення, особливо такі, на яких представлені об'єкти, що мають велику кутову протяжність відносно вибраної точки зору.
Ключ Hide команди DVIEW дозволяє подавити приховані лінії тривимірного об'єкту і тим самим добитися реалістичнішого зображення.
Після виходу з команди або введення іншого ключа зображення на екрані регенерується.
Оскільки дія ключа Hide закінчується при введенні будь-якого іншого ключа команди DVIEW то використовувати його можна лише для того, щоб контролювати правильність результатів роботи останніх ключів.
Придушення прихованих ліній на кресленні, тобто ліній, закритих якими-небудь частинами об'єкту по напряму лінії погляду, дозволяє значно підвищити інформативність проекцій об'єкту.
При використанні сучасних комп'ютерів ця операція не займає багато часу і дозволяє показати зовнішній вигляд об'єкту, наближений до реального, в перспективній проекції.

Установка вигляду в плані

План — це вигляд в заданій ПСЬК з точки зору, що знаходиться точно над початком координат плоскості побудов (крапки з координатами 0,0,1). Таким чином, в плані плоскість побудов паралельна екрану.
Команда PLANщо забезпечує установку вигляду малюнка в плані, діє лише на поточному видовому екрані. Користуватися цією командою в просторі аркуша недопустимо. Можна вибрати план поточної ПСЬК, заздалегідь збереженою ПСЬК або МСЬК.
Команда PLAN викликається з падаючого меню View > 3d Views > Plan View; далі вибираються, відповідно, пункти Current UCS, World DCS або Named DCS.
Запити команди PLAN:
Enter an option [Current ucs/ucs/world] <Current>: —задать опцію
Ключі команди PLAN:

•  Current ucs — створює зображення поточної ПСЬК в плані на поточному видовому екрані. Використовується за умовчанням;
•  Ucs — забезпечує перемикання в план заздалегідь збереженою ПСЬК і регенерує зображення. AUTOCAD запрошує ім'я необхідної ПСЬК;
•  World — створює зображення в плані МСЬК.

Команда PLAN змінює напрям погляду і відключає перспективу, але не міняє поточною ПСЬК. Всі координати, що вводяться або відображуються після запуску цієї команди, беруться відносно поточної ПСЬК.

Установка ортогональних і аксонометричних видів

Для установки ортогональних і аксонометричних видів призначена вкладка Orthographic & Isometric Views діалогового вікна управління видами View показаного на мал. 11.5. Воно відкривається з падаючого меню View > Named Views... або клацанням миші по піктограмі Named Views на панелі інструментів View.

Мал. 11.5. Діалогове вікно установки видів

Ортогональний вигляд, що поміщається на видовий екран, базується на системі координат, заданій в системній змінній UCSBASE. За умовчанням це світова система координат, проте користувач має право встановити як базову будь-яку з наявних в малюнку іменованих ПСЬК. AUTOCAD дозволяє відновлювати на видовому екрані відповідну ортогональну ПСЬК в той момент, коли поточним стає ортогональний вигляд. Наприклад, при установці вигляду спереду AUTOCAD може автоматично зробити поточною передню ортогональну ПСЬК. Таке погоджене перемикання видів і систем координат дуже зручно для вирішення безлічі конструкторських завдань.
При установці ортогонального вигляду AUTOCAD зуміруєт його до кордонів.

Інтерактивне управління точкою погляду

Команда 3dorbit активізує на поточному видовому екрані режим інтерактивного управління точкою погляду при роботі в тривимірному просторі. Виглядом моделі в цей час можна управляти за допомогою миші. З орбіти можуть розглядатися як вся модель, так і її окремі об'єкти. Команда викликається з падаючого меню View > 3d Orbit або клацанням миші по піктограмі 3d Orbit на плаваючій панелі інструментів 3d Orbit.
Вигляд, на якому діє режим орбіти, позначається орбітальним кільцем. Геометрично воно є великим кругом, розділеним на квадранти чотирма малими кругами. В процесі виконання команди 3dorbit нерухомою залишається крапка, на яку направлений погляд, тобто точка мети. Позиція спостерігача (точка камери) переміщається відносно мети. Вважається, що мета в даному випадку поєднана з центром орбітального кільця.
Для установки орбітального вигляду необхідно вибрати один або декілька об'єктів, які мають бути розглянуті з орбіти.
Якщо ж заздалегідь нічого не було вибрано, в розгляді братиме участь вся модель. Проте рекомендується обмежувати круг об'єктів, що залучаються до операції, оскільки це прискорює роботу програми.
Для того, щоб приступити до обертання вигляду, потрібно натискувати кнопку миші і почати переміщати її. Покажчик миші змінює свій стан залежно від того, на якій частині орбітального кільця знаходиться.
Форма покажчика допомагає зрозуміти, як саме обертатиметься вигляд:

•  якщо покажчик знаходиться усередині орбітального кільця, він виглядає як маленька сфера з двома зовнішніми колами-орбітами. Натиснення кнопки і рух миші в цьому випадку викликають вільне переміщення вигляду. Вигляд поводиться так, як ніби то користувач захопив мишачу уявну сферу, що оточує об'єкти, і почав обертати її довкола точки мети. Покажчик можна переміщати по горизонталі, по вертикалі і по діагоналі;
•  якщо покажчик миші знаходиться поза орбітальним кільцем, він виглядає як маленька сфера із зовнішньою колом-стрілкою. Натиснення кнопки і переміщення покажчика довкола орбітального кільця викликає обертання вигляду відносно осі, що проходить через центр кільця перпендикулярно екрану. Якщо покажчик переходить через орбітальне кільце, він набуває форми сфери з двома орбітами і починає вільно переміщати вигляд, як було описано вищим. Після виходу покажчика назад в зовнішню частину відновлюється режим обертання вигляду довкола центральної осі;
•  якщо покажчик миші знаходиться на лівому або правому малому крузі орбітального кільця, він виглядає як маленька сфера з горизонтальним еліпсом-стрілкою. Натиснення кнопки і переміщення покажчика з цих крапок викликає обертання вигляду відносно вертикальної осі, що проходить через центр кільця. Вертикальна лінія на покажчику символізує напрям цій умовній осі Y;
•  якщо покажчик миші знаходиться на верхньому або нижньому малому крузі орбітального кільця, він виглядає як маленька сфера з вертикальним еліпсом-стрілкою. Натиснення кнопки і переміщення покажчика з цих крапок викликають обертання вигляду відносно горизонтальної осі, що проходить через центр кільця. Горизонтальна лінія на покажчику символізує напрям цій умовній осі X.

Для поліпшення сприйняття тривимірних орбітальних видів на них можна розмістити одне або декілька засобів візуалізації: компас, сітку і піктограму ПСЬК. У контекстному меню активні засоби візуалізації позначаються галочкою і зберігаються на екрані після закінчення роботи команди 3dorbit.
Для виклику засобу візуалізації необхідно в процесі виконання команди 3dorbit клацнути правою кнопкою миші в області малювання і вибрати пункт Visual Aids з контекстного меню, а потім відзначити один з наступних варіантів:

•  Compass — орбітальне кільце доповнюється трьома просторовими пунктирними колами, символізуючими проекції осей X, В і 2на сферу;
•  Grid — будується допоміжна сітка з ліній, паралельних осям X і Y і перпендикулярних осі Z. Тривимірний рівень, на якому вона розташована, задається системній змінній ELEVATION.

Перед входом в режим тривимірної орбіти можна, скориставшись командою GRID задати параметри відображення сітки. Кількість основних її ліній залежить від того, який встановлений крок в системній змінній GRIDUNIT. Проміжки між основними лініями діляться ще на десять частин за допомогою додаткових ліній (на малюнку вони виділені сірим кольором).
При зміні коефіцієнта екранного збільшення (зумірованії) на тривимірному орбітальному вигляді AUTOCAD підбирає кількість ліній сітки так, щоб вони не зливалися, але і не відстояли один від одного дуже далеко. Якщо вигляд віддаляється від спостерігача, ліній стає менше. Навпаки, з наближенням вигляду кількість ліній збільшується до тих пір, поки не починає знов відповідати значенню GRIDUNIT;

•  DCS Icon — включення і відключення піктограми ПСЬК. Якщо вона була включена перед викликом команди 3dorbit, на орбітальному вигляді відразу ж з'являється кольорова піктограма у вигляді трійки осей. Вісь X має червоний колір, вісь В — зелений, вісь Z — синій або блакитний. Режим відображення тривимірної піктограми ПСЬК встановлюється також системною змінною UCSICON.

Функціональні можливості команди 3dorbit

Команда 3dorbit дозволяє динамічно обертати тонований об'єкт в режимі Truecolor/wiref rame/hide задавати січну плоскість і динамічно переглядати перетин твердотілої моделі, а також редагувати об'єкт під будь-яким кутом в перспективі або в ортогональних проекціях.
Зручна можливість динамічного переходу від ізометрії до видів в перспективі за допомогою контекстних меню команди 3dorbit.

Перетин моделі

Значно полегшує роботу з тривимірною моделлю перетин динамічною плоскістю, що дозволяє переглядати її внутрішні елементи.
Установка січної плоскості вирішується на тривимірних орбітальних видах. На малюнку січна плоскість невидима.
Об'єкти або їх частини, що заходять за таку плоскість, на вигляді не відображуються. Всього січних, плоскості може бути дві: передня і задня. Управління ними виробляється в діалоговому вікні Adjust Clipping Planes. Плоскість представлена там у вигляді двох ліній, що знаходяться відповідно у верхній і нижній частині вікна.
Для вибору регульованої січної плоскості використовується панель інструментів або контекстне меню.
Якщо до моменту виходу з режиму тривимірної орбіти січна плоскість була включена, вони залишаються і на вигляді, який встановлюється на екрані після цього.
Для регулювання січної плоскості на орбітальному вигляді необхідно викликати команду 3dorbit клацнути правою кнопкою миші в області малювання і вибрати з контекстного меню пункти More > Adjust Clipping Planes. Відкриється діалогове вікно Adjust Clipping Planes де відображує поточний вигляд, повернений на 90°. Результати змін відразу ж стають видні на орбітальному вигляді.
Далі необхідно клацнути правою кнопкою миші в діалоговому вікні Adjust Clipping Planes і набудувати в контекстному меню наступні параметри регулювання:

•  Adjust Front Clipping — зміна положення передній січній плоскості, якою відповідає лінія в нижній частині вікна. Якщо раніше була включена опція Front Clipping On/off результат переміщення плоскості стає відразу ж помітний на тривимірному орбітальному вигляді;
•  Adjust Back Clipping — зміна положення задній січній плоскості, якою відповідає лінія у верхній частині вікна. Якщо раніше була включена опція Back Clipping On/off результат переміщення плоскості стає відразу ж помітний на тривимірному орбітальному вигляді;
•  Create Slice — одночасне переміщення передньої і задньої плоскості із збереженням відстані між ними. Для того, щоб встановити цю відстань, потрібно заздалегідь відрегулювати плоскість окремо. Зріз об'єктів при поточному положенні січної плоскості відображується на орбітальному вигляді, якщо обидві вони включені;
•  Front Clipping On/off— включення і відключення передньої січної плоскості. Коли вона включена, можна спостерігати результати переміщення відповідної регулювальної лінії;
•  Back Clipping On/off — включення і відключення задньої січної плоскості. Коли вона включена, можна спостерігати результати переміщення відповідної регулювальної лінії.

Далі необхідно натискувати кнопку миші і, не відпускаючи її, розташувати січну плоскість так, щоб небажані об'єкти були відсічені.
При регулюванні завжди (не рахуючи операції створення зрізу) переміщається лише одна плоскість. Їй відповідає кнопка регулювання на панелі інструментів, що натискує. Після того, як одна плоскість встановлена в потрібне положення, можна переміщати іншу. Якщо ж натискує кнопка Create Slice положення обох січної плоскості регулюється одночасно.

Здобуття перспективної і аксонометричної проекцій

В ході виконання команди 3dorbit користувач може встановити перспективну або паралельну проекцію. Для цього необхідно викликати команду 3dorbit клацнути правою кнопкою миші в області малювання і вибрати пункт Projection з контекстного меню. Потім залишається відзначити один з наступних варіантів:

•  Parallel — жодні дві паралельні лінії на вигляді не сходяться. Форми об'єктів залишаються незмінними і не спотворюються при наближенні камери. Такий тип проекції встановлений за умовчанням;
•  Perspective — всі паралельні лінії на вигляді сходяться в одну крапку. Чим ближче до спостерігача розташований об'єкт, тим більше його розмір на екрані. При чималому наближенні має місце спотворення форм. Проте цей тип проекції природніший: саме так бачить навколишній світ людське око.

Поточний тип проекції позначається в меню галочкою. Встановлена проекція зберігається на екрані і після виходу з режиму тривимірної орбіти. Якщо поточною проекцією є перспективна, то редагування об'єктів, вказівка крапок, зумірованіє і панорамування стають неможливими.

Розфарбовування моделі

В процесі виконання команди 3dorbit є можливість розфарбовування об'єктів, що беруть участь в розгляді, завдяки чому вони набувають реалістичнішого вигляду. AUTOCAD пропонує користувачеві ряд режимів розфарбовування, які встановлюються через контекстне меню при виборі пункту Shading Modes:

•  Wireframe — об'єкти на тривимірному вигляді представляються у вигляді каркаса — відрізань і кривих (як кромки граней і тіл);
•  Hidden — об'єкти на тривимірному вигляді представляються в каркасному вигляді. Лінії, що відносяться до задніх граней, не відображуються;
•  Flat Shaded — грані багатокутників на тривимірному вигляді забарвлюються в заданий колір. Рівномірність розфарбовування в цьому випадку низька;
•  Gouraud Shaded — грані багатокутників на тривимірному вигляді забарвлюються в заданий колір, переходи граней згладжуються за допомогою колірних відтінків. Рівномірність розфарбовування в цьому випадку вища;
•  Flat Shaded, Edges On — комбінація варіантів Flat Shaded і Wireframe. Грані піддаються плоскому розфарбовуванню, каркас просвічує крізь них;
•  Gouraud Shaded, Edges On — комбінація опцій Gouraud і Wireframe. Грані піддаються розфарбовуванню по Гуро, каркас просвічує крізь них.

Встановлений режим розфарбовування зберігається на екрані і після закінчення роботи команди 3dorbit. Міняти способи розфарбовування поза режимом тривимірної орбіти дозволяє команда SHADEMODE.
Динамічне обертання тривимірної моделі
AUTOCAD надає можливість постійного обертання вигляду по орбіті. Для цього необхідно під час роботи команди 3dorbit клацанням правої кнопки миші викликати контекстне меню і вибрати пункти More > Continuous Orbit або клацнути мишею по піктограмі 3d Continuous Orbit на плаваючій панелі інструментів 3d Orbit.
Працюючи в цьому режимі, користувач натискує кнопку миші і задає напрям, в якому повинен обертатися вигляд після відпуску кнопки.
В процесі постійного обертання по орбіті залишаються доступними опції контекстного меню, що дозволяють задати типа проекції, режим розфарбовування, активні засоби візуалізації, відновити вигляд, встановити стандартний вигляд. Дозволяється також включати і відключати січну плоскість, але без можливості їх регулювання. Якщо вибрати з контекстного меню який-небудь з пунктів: Pan, Zoom, Orbit або Adjust Clipping Planes обертання зупиняється.
Поки команда 3 Dorbiт продовжує роботу, жодні інші вводити в командному рядку не можна; також виключається редагування об'єктів. Для завершення роботи команди необхідно або натискувати клавішу Enter або Esc, або вибрати пункт Enter з контекстного меню. Сам по собі режим тривимірної орбіти підтримує ряд опцій, для доступу до яких слід або скористатися командою 3dorbit, або ввести одну з команд, які переводять програму в режим тривимірної орбіти і активізують необхідну опцію.